Як водії крадуть паливо під носом у власника техніки

Зливи ПММ найманими водіями - явище дуже поширене і з ним стикаються багато керівників автотранспортних підприємств. Розкрадання палива мають масовий характер в різних галузях, в тому числі на залізничному транспорті, річкових суднах, будівельній техніці.

Систематичні крадіжки паливно-мастильних матеріалів характерні як для великих АТП, так і для невеликих організацій. У найбільш масштабних схемах розкрадання палива крім безпосередніх виконавців - водіїв можуть брати участь автомеханіки, начальники гаражів, бухгалтери та інші співробітники відділів логістики. Кругова порука та змова персоналу не дозволяють забезпечити ефективний контроль витрачання нафтопродуктів тільки за рахунок застосування організаційних методів.

Для прикладу: Візьмемо компанію з комерційними автомобілями невеликої вантажопідйомності. З урахуванням денного пробігу навар водія може досягати від 3 до 25 літрів або від 80 до 700 ₴ / день. За місяць від 2000 до 17500 ₴ з однієї машини . Для порівняно невеликого автопарку, де експлуатується 25-30 одиниць техніки, збитки стають істотними і можуть перевищувати 500 000 ₴ /міc або 6 000 000 ₴ на рік. 

Основні способи розкрадання палива на транспортних засобах

Злив палива напряму з бака

Для цього зазвичай використовується каністра і шланга, а всі протиправні дії відбуваються за межами автопарку. У деяких випадках водії заливають частину палива в каністри безпосередньо на заправках. Надлишки палива утворюються найчастіше на підприємствах, де завищені норми витрат ПММ. Для виправдання збільшеного споживання бензину або дизпалива працівники можуть накручувати дані механічного або електронного одометра або лічильника часу напрацювання. У деяких випадках прилади навмисно виводяться з ладу.

Середній збиток від одного зливу становить близько 1500 ₴

Злив бензину або дизельного палива через «обратку»

В лінію повернення палива робиться врізка, по якій частина палива перетікає в окрему ємність замість бака. Такі трійники зазвичай встановлюються в важкодоступних місцях і ретельно маскуються. Водій може пояснити перевитрата будь-яким фактором: погодні умови, зношена гума, завантаженість, якість доріг, працюючий рефрижератор.<

Купівля "лівих" чеків на АЗС

Така схема зазвичай використовується в компаніях, де водіям видаються готівкові гроші для заправки автомобілів. У такій схемі працівник купує дешеве паливо, а чеки з максимальною вартістю купує на АЗС і використовує їх для звіту по завершенню рейсу.

Продаж паливних талонів, які видаються підприємством

Багато компаній використовують такі витратні документи замість готівки. Зекономлені талони реалізуються водіями або співробітниками АЗС за зниженою ціною або використовуються для заправки власних автомобілів.

Змова з співробітниками АЗС

Часто автотранспортні підприємства укладають угоди з азс про обмін інформацією для контролю правильності використання ПММ. Водії домовляються з операторами заправок, які передають завищені дані про заправку автомобілів. Частина палива, сплаченого компанією, зливається в каністри і реалізується або використовується у власних авто.

Виїзд на додатковий рейс

Водій може взяти транспорт і виконати "ліве" замовлення. Також дана схема актуальна для громадського транспорту, де водій може зробити рейс поза графіком, а оплату за проїзд залишити собі.

У всіх випадках махінації з паливом відбуваються за змовою працівників всередині автотранспортного підприємства або із залученням персоналу компанії постачальника. Боротися з цим вкрай складно ще й тому що незаконні схеми постійно удосконалюються. Водії та залучені в цей бізнес співробітники придумують все нові способи розкрадання ПММ, виявити які дуже непросто.

Такий стан характерний для тих підприємств, де відсутня продумана система контролю витрати палива. У таких компаніях крадіжки ПММ відбуваються регулярно і в них залучаються багато працівників, які отримують дохід від реалізації цих матеріалів. Фінансові кошти, що утворюються в результаті таких угод, можуть досягати 50% від офіційної заробітної плати співробітників. Найбільший прибуток отримують організатори таких сірих схем, що приносять серйозні збитки транспортним компаніям.